/Files/images/head_1.jpg

ОСНОВНІ ПОДІЇ В ЖИТТІ ШКОЛИ:

2011 рік - школа увійшла до Асоціації російськомовних шкіл України, стала переможцем конкурсу «Моя школа найкраща» в обласному конкурсі російськомовних шкіл в номінації «есе про школу».

2009 рік - співпраця педколективу школи з педколективом Кримської гімназії (с.Танковое) з проблем виховання школярів у полікультурному середовищі, виїзні семінари в Криму.

2008 рік- школі присвоєно статус «Школа педагогічної майстерності» з проблеми: «Передовий педагогічний досвід як умова професійного зростання вчителів в контексті акмеологічних ідей» (наказ ЗУОН від 04.03.2008)

2001 рік- директор школи Ніколова Л.І. - делегат Всеукраїнського з'їзду вчителів.

1990-1992 рр. - школа співпрацює з обласним центром соціології і психології при ЗОІППО, науковий керівник експерименту по СБЗС - Подмазін С.І.

1990 рік - школа почала працювати в режимі експерименту з впровадження семестрово-блочно-залікової системи (автор Подмазін Сергій Іванович, кандидат психологічних наук).

1988 рік - розширена матеріальна база школи, введена в лад прибудова: їдальня, бібліотека, актовий зал.

1987 рік - школа отримала статус загальноосвітньої І - ІІІ ступенів.


Історія Великотернівської школи починається на початку ХХ століття.

Незважаючи на такі умови, школа жила своїм життям. А багато випускників тих років стали відомими людьми, наприклад:

  • Савченко Любов Петрівна - вчитель
  • Матвейчук Андрій Миколайович - вчитель
  • Вікторов Віктор Миколайович - юрист
  • Дорохова Зінаїда Василівна - ветлікар
  • Ганов Микола Олександрович - ветлікар

В кінці 60-х - початку 70-х років директором школи працював Рогач Дмитро Антонович. Історик за освітою, дуже талановита людина, яка любить дітей, багато часу віддає занять з ними музикою. Через серйозну хворобу він помер дуже рано. Якийсь час його заміщав Цапенко Володимир Данилович. За його спогадами досвідченими вчителями цього часу були: Трифонова Євгенія Тимофіївна, Цапенко Зіра Іванівна, Петрова Катерина Прокопівна, Младенова Любов Андріївна, Іочкова Любов Григорівна, Трифонов Федір Григорович, Кривобокова Людмила Олексіївна. Серед молодих виділялися Животова Ніна Степанівна, Іванова (Уварова) Тетяна Петрівна, Якименко (Ніколова) Людмила Іванівна, Панкевич Валентина Іванівна. Володимир Данилович згадує, що в цей час велику увагу приділяли переобладнання кабінетів, відкрили кабінет фізики. Багато наочності виготовляли самі: вчителі і учні. У школі навчалося 194 учні. Тісний і обов'язковий в той час був зв'язок з колгоспом. Тоді це був колгосп імені Чапаєва. Головою колгоспу був Білих Віктор Семенович. Створювалися дитячі виробничі бригади старшокласників, які з весни починали надавати допомогу в польових роботах: пололи, збирали вишні, черешні, абрикоси в колгоспному саду; восени брали участь у прибиранні буряка, кукурудзи, картоплі. Робота була обов'язковою і безкоштовною, зате потім, протягом навчального року діти безкоштовно отримували молоко і булочку до сніданку. Крім цього, колгосп допомагав в шкільних ремонтах. Традиційними були виступи шкільних агітбригад на фермах, на польових станах, причому виступали не тільки діти, а й вчителі. Обов'язковою для вчителів-пропагандистів були виступи з лекціями на політичні теми. У школі функціонувало товариство «Знання», членами якого були всі вчителі.

Після смерті Рогача Д.А. керівництво школи часто змінювалося. Директорами були: Цапенко Володимир Данилович (1975 рік), Младенова Любов Андріївна (1975-1981 роки), Куркурін Костянтин Ставріевіч (1981-1982 роки). Школа залишалася восьмирічної.

Ці роки запам'яталися випускникам бурхливої ​​піонерської роботою. Піонерська організація носила ім'я Уляни Громової, не раз була, як говорили в той час, правофлангової, нагороджувалася районними грамотами, подарунками. Старшій піонерської вожатою в 7-е роки була Панкевич Валентина Іванівна, вважалася однією з кращих піонерських вожатих в районі, неодноразово нагороджувалася Почесними грамотами. Вона серйозно працювала над організацією учнівського самоврядування. Діти були дуже самостійними, активними. Серед лідерів можна виділити: Приходько Таню (в майбутньому - головний лікар-педіатр районної поліклініки), Младенова Сашу (в майбутньому - учитель, директор спеціалізованої школи санаторного типу для дітей з проблемами хребта), Танасішіну Ларису (в майбутньому вчитель), Іочкову Лілю ( в майбутньому - економіст колгоспу), Селіванову Олю (в майбутньому - учитель) і ін. За активну лідерську роботу діти нагороджувалися путівками в міжнародні піонерські табори: «Артек», «Молода гвардія». Цікавою була тимурівська робота: за класами або окремими учнями закріплювалися ветерани війни і праці, просто літні самотні люди. Діти постійно надавали їм допомогу в роботі по дому, в городі, в господарстві. Про проведену роботу звітували на піонерських лінійках, на засіданнях Ради піонерської дружини. Випускалися бойові листки, кращі піонери заохочувалися. Життя школи була дуже політизованою. Діти копіювали життя дорослих, переймали їх цінності. Практикувалася зв'язок колгоспної комсомольської організації зі шкільної. Комсомольці-колгоспники призначалися загоновими вожатими, проводилися спільні свята, змагання. Велика увага приділялася спорту.

У 1975 році країна відзначала 30-річчя Великої Перемоги. Школа була центром всіх заходів до цієї річниці. Тоді в селі проживало понад тридцять ветеранів Великої Вітчизняної війни. Зустрічі школярів з ветеранами були дуже частими і цікавими. Найсвятіше місце зустрічей - Братська могила. Тут традиційно школярі і ветерани збиралися в День Перемоги - 9 травня і в День визволення села від фашистських загарбників -27 жовтня. Обов'язковою і почесним було шефство над ветеранами та Братської могили.

Труду школярів надавалося велике значення. Практикувалося закріплення за старшими класами ферм, ділянок землі, саду для виконання сезонних робіт (прополки, прибирання, обрізки і т.п.). Іноді заради надання допомоги колгоспу в польових роботах учнів знімали з занять, згода батьків для цього не була потрібна. Це негативно впливало на навчальний процес, Однак змінити ситуацію ніхто не міг. Ці питання навіть не обговорювалися. Зв'язок з колгоспом був дуже тісним, причому, школа була залежною від колгоспу. Така співпраця і допомагала і заважала діяльності школи. Подібна ситуація зберігалася і в 80-і роки.

У пам'яті односельчан залишилися прізвища не тільки директорів і вчителів, а й просто працівників школи. Наприклад, більше 30-и років техпрацівником працювала Дацева Марія Григорівна.

Багато що змінилося в діяльності школи в 90-і роки, вона стала однією з кращих в районі. У школі працює злагоджений педагогічний колектив. Він представлений майстрами своєї справи:

  • 3 вчителя вищої категорії: Ніколова Л.І., Ушакова А.Д., Панкевич В.І .;
  • 1 вчитель-методист: Ніколова Л.І .;
  • 2 вчителя нагороджені значком «Відмінник освіти»: Ніколова Л.І., Ушакова А.Д .;

Колектив постійно працює над підвищенням свого професійного рівня, впровадженням нових педагогічних технологій. Школа завжди відкрита для відвідувань, ділиться своїми напрацюваннями з колегами району. На базі школи постійно проводяться районні семінари, працюють творчі групи, багато років працює ШППО для початківців керівників шкіл, працює постійно діючий семінар на тему: «ППО як фактор професійного зростання вчителя в контексті акмеологічних ідей».

Контингент учнів залишається багатонаціональним: половину учнів становлять росіяни і українці, решта 50% - болгари, татари, корейці. Мова навчання - російська, до 1992 року вивчали болгарську мову, а до 2007 року - болгарську мову, тепер стало неможливо через відсутність відповідних педагогічних кадрів. Однак проблема виховання дітей в полікультурному середовищі залишається провідним напрямком діяльності школи. З цією метою в школі проводяться фестивалі історії та культури народів, які проживають на території села. Зібрано цікавий матеріал з історії села, життя болгарського, татарського, українського і ін. народів.

Вирішуючи проблему підвищення професійного рівня вчителів, в 90-і роки педколектив школи співпрацював з Центром педагогіки і психології при обласному інституті післядипломної підготовки вчителів. У 1990-1992 році школа працювала в режимі експерименту з впровадження СБЗС, науковим керівником якого був канд. психологічних наук, нині доктор філософських наук Подмазін С.І. Для керівників шкіл проводилися семінари з впровадження СБЗС і технологій особистісно-орієнтованого навчання. Був створений кращий в районі шкільний методичний кабінет. У 2001 році директор школи Ніколова Л.І. була делегатом ІІ Всеукраїнського з'їзду вчителів в Києві.

Педколектив поступово оновлюється молодими кадрами, в основному, це випускники нашої школи: Костенко Н. В., Гнатовська І.В., Гнатовська Є.В., Ніколов А.В., Ушакова М.І., Ковальова І.М.

У педагогічному колективі є династії, сімейні пари: Ніколова, Костенко, Амет-устаеви. Єдність інтересів пов'язує сім'ї, педколектив - і це важливо.

Учительський колектив відрізняється високим рівнем організованості, трудової дисципліни, творчим підходом до роботи.

Історія школи триває - у нових вчителях, у нових учнях, у нових проблемах, у нових досягненнях.

Кол-во просмотров: 413

Комментарии

Для того, чтобы оставить комментарий на сайте, залогиньтесь или зарегистрируйтесь, пожалуйста.