Наш час – час змін і нововведень, проблематичний і складний. Такий, що вимагає компетентних, розумних, ділових, творчих та яскравих особистостей. Випускники школи мають стати активними громадянами з відповідною системою цінностей. Тому якість освіти є національним пріоритетом. А мережа навчальних закладів повинна задовольняти освітні потреби кожної людини відповідно до її інтересів, здібностей та потреб суспільства. Нові проблемно-кризові ситуації потребують уміння успішно адаптуватися до життя в сучасному суспільстві. Сільська школа є більш проблемною і менш спроможною в цих адаптаційних процесах. Тому роль своєї школи бачимо в переході до таких інноваційних підходів, що забезпечують повну реалізацію здібностей дитини, сприяють її всебічному розвитку, формування здатності до самовдосконалення та створення власного «Я». Прагнемо до ідеалу сучасного навчання – особистості вільної, цілісної, діяльної, з гнучким розумом, швидкою реакцією на все нове, з повноцінними розвинутими потребами дальшого пізнання та самостійної дії, добрими орієнтованими навичками і творчими здібностями.

Концептуальна ідея моделі: перехід від моделі школи, що функціонує, до моделі школи, що розвивається і забезпечує розвиток особистості сільського учня; оволодіння учасниками навчально-виховного процесу мистецтвом життєтворчості в умовах партнерської співпраці, атмосфери поваги, довіри, успіху; створення Школи розвитку, яка забезпечує своєчасне виявлення і розвиток творчого потенціалу дитини, творче навчання, що передбачає залучення до наукового пошуку й використання отриманих знань на практиці; формування навчально-виховного середовища сільської школи.

Місія Школи розвитку особистості: адаптувати дітей та учнівську молодь до динамічного мінливого середовища і сформувати в особистості розуміння власного «Я» - соціального, психічного, фізичного, своєї активної життєвої позиції, соціалізації в суспільстві.

Мета: забезпечити творчий розвиток особистості школяра шляхом формування в учнів інтересу до знань, свідомого ставлення до навчання, саморозвитку, самовиховання й самореалізації в освітньому соціально-культурному середовищі, в умовах Школи вільного розвитку.

Завдання:

* вивчити психофізичні, індивідуальні особливості дитини, вплив внутрішнього та зовнішнього середовища на її розвиток;

* розкрити дидактичний, навчально-виховний, методичний регіональний, управлінський аспекти формування сприятливого шкільного середовища;

* оптимізувати науково-методичну роботу з педагогічними кадрами в означеному напрямку;

* сприяти формуванню професійно компетентного колективу, створенню умов щодо всебічного розкриття педагогічних, громадських, людських якостей особистості.

Очікувані результати: Сформуються життєві компетентності учня, спроможність до самоосвіти, самоорганізації, саморозвитку.

Підвищиться самооцінка, інтерес до життя, сформується здатність творення особистістю свого майбутнього.

Учні набудуть життєвого досвіду в умовах мінливого соціального простору. Зросте імідж навчально-виховного закладу.

Цілі Школи розвитку особистості:

Школа як система

Єдність і взаємозв'язок усіх компонентів системи веде до підвищення її цілісності, до зростання її результативності. Ослаблення ж уваги до будь-якого компонента або встановлення зв’язків між ними, їхня неузгодженість з головними цілями призводить до зниження якості, втрати ефективності, перевантаження, негативного ставлення учнів і педагогів до діяльності.

Підсистеми школи

Управлінська

Мета: забезпечити оптимальне функціонування школи як цілісної соціально-педагогічної системи за умов ефективної діяльності всіх підсистем закладу.

Дидактична

Мета: забезпечити сприятливі умови фізичного, інтелектуального, психологічного, соціального становлення особистості школярів, досягнення ними рівня освіченості, розвитку системи компетентності, що відповідає ступені навчання, потенційним можливостям учнів з урахуванням їхніх пізнавальних можливостей і схильностей.

Виховна

Мета: забезпечити умови індивідуального розвитку з урахуванням особистих досягнень учнів, стимулювання їхньої творчої активності, найбільш повну самореалізацію в різних видах позаурочної діяльності, реалізацію їхніх схильностей і інтересів через насичене освітнє середовище, що сприятиме становленню, розвитку та реалізації життєвого проекту особистості.

Науково-методична

Мета: забезпечити ріст рівня професійної компетентності вчителя як умови реалізації цілей розвитку особистості учня, його життєтворчості й життєдіяльності.

Суспільно-педагогічна

Мета: установити і реалізувати зв’язки школи з батьками учнів, громадськістю для реалізації цілей розвитку, навчання і виховання школярів, їхнього життєвого проектування й самореалізації в суспільному середовищі.

Причини, що зумовили вибір даної проблеми. В умовах трансформації освітніх парадигм, модернізації освітньої галузі на засадах особистісно компетентнісного підходу освітнє середовище в школі повинно моделюватися з урахуванням принципів варіативності, суб’єктності, креативності, цілісності, технологічності, смислово-ціннісної орієнтації та синергетичної взаємодії суб'єктів освітнього процесу.

Сучасне життя висуває перед школою все нові і нові проблеми. Однією з вагомих є демографічна. Кількість учнів з кожним роком зменшується. Так , набір у 1-ий клас за останні роки виглядає наступним чином:

2008 рік – 15 учнів; 2009 рік – 11 учнів; 2010 рік – 9 учнів; 2011рік – 8 учнів. Це, у свою чергу призводить до того, що школа стає малокомплектною. Іншою проблемою є відсутність належних соціально-побутових умов: квартир для вчителів, умов, що виключають необхідність займатися домашнім сільським господарством, відсутність достойного рівня медичного обслуговування, сезонна робота дитячих садків тощо. Все це в умовах «старіння» педколективу (60% учителів мають вік від 48 до 70 років) загострює проблему залучання до школи молодих кадрів і утримання їх більш ніж на 3 роки. Тому створення нестандартної моделі школи, яка б сприяла зацікавленості молодих вчителів у професії, допомагала їм у професійному зростанні – є завданням адміністрації, якщо вона працює на перспективу та забезпечує механізм постійного саморозвитку та самовдосконалення навчального закладу.

Треба враховувати і зростаючу обмеженість соціально-виховного середовища сільської школи (в нашому селі є тільки сільська бібліотека із книжковим фондом радянських часів). Це в свою чергу вимагає від школи створення таких внутрішніх умов, які б давали сільській дитині розвиток, впевненість у своїх можливостях, конкурентоспроможності, перспективності. Особливістю сучасного села стає те, що школа не тільки єдиний центр виховання і розвитку дитини, вона – єдиний соціально-культурний центр. Така ситуація накладає на школу додаткові функції: сприяти розвитку загальної культури односельчан, вносити в їх життя зміст існування, залучати дорослих не тільки до виховання дітей, а й до творчості, мистецтва, спорту, цікавого відпочинку тощо.

Виходом із ситуації, що склалася, у нашому випадку є створення моделі Школи розвитку особистості сільського школяра.

Створенню моделі Школи розвитку особистості передували соціально-психологічні дослідження навчально-виховного середовища з метою виявлення його рівня, резервів досягнення кращих результатів. Під освітнім середовищем розуміємо «систему впливів і умов формування особистості за заданим взірцем, а також можливостей для її розвитку, що є в соціальному і просторово-предметному оточенні». Як зазначає В.Ясвін, тип освітнього середовища визначається умовами і можливостями середовища, що сприяють розвитку активності (або пасивності)дитини, її особистої свободи (або залежності). Психологічно-соціальною службою школи були досліджені сфери впливу на дитину в освітньому середовищі (схема1).

/Files/images/model_shkolyi/схема1.jpg

Наведені вище сфери впливу на дитячу особистість часто тиснуть на учня, намагаючись підкорити його волю, нав’язати сформовані суспільством принципи і думки, сковують його дії, роблять байдужим, пасивним, а іноді й агресивним. Тому прагнемо зробити свій заклад школою партнерства і співпраці, в якій дитина є не тільки учасником, а й творцем середовища, в якому їй жити, навчатися, розвиватися, творити.

Першочерговим завданням вчителя Школи розвитку особистості визначаємо: розглядати дитину як особистість, що колись сформується, не нав’язувати їй свій світогляд, а бачити у кожній індивідуальність, яка вже є: зі своїм світоглядом, внутрішнім світом, потребами і переживаннями. Отже намагаємося створити таке середовище, в якому дитина вільно могла б себе зреалізувати. Адміністрація школи, педагогічний колектив намагаються створити такі умови, у яких учні мають себе почувати в школі затишно, комфортно, іти до неї з радістю, з бажанням учитися, творити, з вірою у свою обдарованість, свої сили та можливості.

Процес роботи колективу над створенням моделі «Школи розвитку особистості» ми починали з умовної схеми (схема 2):

/Files/images/model_shkolyi/схема2.jpg

Під час розробки моделі Школи розвитку особистості враховувалися її особливості:

- малочисельність: наповнюваність класів становить 8-15 учнів;

- багатонаціональність: 60% - українці та росіяни, 40% - болгари, татари, корейці та ін.;

- периферійність: віддаленість від районного центру-20 км, від м. Мелітополь - 40 км, від м. Запоріжжя -180 км;

- соціальний склад оточуючого середовища: 400 жителів села, з них 60% люди похилого віку, 80% ніде не працюючих людей, зайнятих домашнім господарством, 3% - фермери; вузький прошарок сільської інтелігенції;

- відсутність об'єктів соціально-культурного призначення: Дому культури чи сільського клубу, музею, музичної школи, ДЮСШ тощо.

Модель формування навчально- виховного середовища Школи розвитку є результатом творчих пошуків колективу, який вибудовує школу майбутнього в сільській місцевості.

Для реалізації моделі Школи розвитку необхідні інформаційне забезпечення, учительський потенціал, підтриманий певною матеріально-технічною базою (схема 3).

На сьогодні у школі - 11 класів, де навчається 109 учнів. Для формування навчально-виховного середовища створено такі основні центри, як компоненти моделі: 1) 1) навчальний: 12 навчальних кабінетів, 4 навчальні класи (початкова школа), бібліотека, яка в основному задовольняє потреби школи та читальний зал; бібліотечний фонд складає 9280 примірників, в тому числі – 3450 підручників, 5558 примірників художньої літератури, словники, довідкова література тощо;

2) допрофесійної і професійної підготовки: столярна, слюсарна майстерні, кабінет інформаційних технологій, кабінет музики та актова зала;

3) відпочинку та здоров'я: міні-футбольний та волейбольний майданчики, ігровий майданчик для молодших школярів, спортивна зала, їдальня.

/Files/images/model_shkolyi/схема3.jpg

/Files/images/model_shkolyi/схема4.jpg

/Files/images/model_shkolyi/схема5.jpg

/Files/images/model_shkolyi/схема6.jpg

Навчально-виховне середовище школи охоплює: навчальну діяльність, позакласну та позашкільну роботу з предметів, способи взаємозв’язку з соціальним, культурним, природним, інформаційним середовищами, роботу з батьками та громадськістю.

Важливого значення в умовах розвитку закладу набуло прогнозування складових структур нової педагогічної системи. Воно здійснювалося на основі глибокого аналізу соціокультурного середовища, освітніх потреб дітей і батьків.

Управлінський аспект. Для здійснення означених мети і завдань необхідно змінити процес управління навчально-виховною діяльністю, та розвивальною діяльністю учнів; інтегрувати зусилля вчителів, громадськості, батьків та інших установ селища у створенні необхідної навчально-матеріальної бази для втілення програм спецкурсів, факультативів тощо. Діагностування і корекція навчально-виховного процесу психологічною службою повинні мати системний характер і забезпечувати умови для психолого-педагогічної взаємодії батьків, учнів, учителів і громадськості. Тому першочерговим завданням є формування творчого педагогічного колективу, здатного забезпечити якісну освіту відповідно до запитів, потреб школярів з урахуванням їхніх психофізичних, індивідуальних особливостей та інтелектуальних можливостей. Ні в кого не виникає сумнівів, що інструментом створення якісно нової освіти є інноваційна діяльність, а саме – пошук нових моделей навчальної й управлінської діяльності, які забезпечували б колективне управління навчальним закладом, відхід від традиційних методів, упровадження інновацій в навчально-виховний процес, що сприяє подоланню консерватизму і виявленню нових творчих можливостей педагогів. В управлінській діяльності вироблена система співробітництва в роботі керівників заходу, педагогічних, громадських та учнівських органів самоврядування

Важливого значення надаємо навчанню педагогічних кадрів, створенню комфортного середовища для розвитку творчого потенціалу педагогів, їх саморозвитку й самореалізації. Педагогічним колективом проаналізовано й окреслено основні напрями роботи школи в контексті розробленої моделі. Більшість вчителів - це колектив однодумців, котрі розуміють і підтримують реформування змісту загальної середньої освіти (cхема 7).

/Files/images/model_shkolyi/схема7.jpg

Дидактичний аспект. Зміст освіти. Організовуючи навчально-виховний процес, адміністрація намагається створити оптимальні умови для успішної реалізації проблеми середнього всеобучу, глибокого оволодіння учнями основ наук і підготовки їх до життя, праці в сучасних умовах ринкових відносин, формування стійких моральних переконань, задоволення потреб кожного учасника навчально-виховного процесу, вироблення в школярів умінь і навичок самостійно здобувати, поповнювати і оновлювати свої знання, формувати творчу особистість. Для реалізації цих завдань важливим є ефективне використання як інваріативної, так і варіативної складових навчального плану. Сучасний світ вимагає комунікативності, володіння інформаційними технологіями, знаннями економіки. Тому, починаючи із початкової школи, вводимо в навчальний процес такі курси, як «Спілкування»(1-4 класи), «Комп'ютерна азбука» (програма «Сходинки», з 2-го класу), «Основи економічної освіти»(з 3-го класу).

В основній школі більшість годин варіативної частини виділяється на вивчення рідної мови як предмета з допрофільної підготовки. Оскільки школа працює у напрямі виховання активної, комунікабельної, всебічно розвиненої особистості в старшій школі за бажанням учнів вводиться суспільно-гуманітарний та філологічний профілі. Наша школа - багатонаціональна школа з російською мовою навчання - є полікультурним навчальним закладом. Тому одним із завдань своєї діяльності педколектив вважає формування особистості, здібної знаходити в різноманітності культур і мовного середовища, характерних для школи, єдність на основі полікультурного сприймання, готовність до життя в полікультурному просторі.

До послуг учнів запроваджено факультативні курси: «Українська усна народна творчість», «Література української діаспори», «Болгарькі письменники для дітей» (за бажанням батьків-болгар). Працюють літературна вітальня «Натхнення» та театральна студія. В школі створені умови та навчальна база для викладання кримсько-татарської мови.

Вихованці беруть участь у багатьох мовно-літературних конкурсах районного і обласного рівня і є переможцями (Костенко Марія, Ніколова Ольга, Лупачова Елеонора). Методично обґрунтувати роботу колективу з розвитку особистості дитини у полікультурному середовищі допомогла співпраця із педагогічним колективом Кримської гімназії для обдарованих дітей (с.Танкове, директор Кангієв Мамет Шевкетович). Спільні семінари з проблем створення позитивного полікультурного середовища, особливостей виховної роботи в цих умовах, сприяли цілеспрямованій роботі з розвитку комунікативності, толерантності, національної гідності дітей. Традиційними в школі стали фестивалі національної культури народів, що проживають на території села. Дітьми представлені проекти: «Історія переселення болгар та створення села Велика Тернівка (прообраз болгарського міста Велике Тирново)», «Історія кримсько-татарського народу в історії села Велика Тернівка», «Ми знайшли тут свою батьківщину». На матеріалах, зібраних дітьми, створено шкільний музей. Робота з краєзнавства продовжується .

За бажанням батьків та учнів з метою формування у дітей та молоді високоморальних якостей, патріотичної та громадської свідомості, ціннісних орієнтирів, які ведуть людину шляхом пізнання Істини, Добра, Краси, введено курс «Основи християнської етики» (отець Арсеній, настоятель Святогеоргієвського храму).

В 9 по 11 клас працюють спецкурси: «Економіка і підприємницька діяльність», «Основи сільського фермерства», «Хімія в сільському господарстві. Учні разом із вчителями Пєтушковою І.П. та Пахнич С.В. успішно представляли свої проекти на районному і обласному конкурсах соціальних проектів.

Для того, щоб забезпечити якість освіти, оптимізуємо використання наявних у школі технічних засобів та відповідних приміщень. Тому особливу увагу школа приділяє роботі майстерень, комп’ютерного класу, бібліотеки, хореографічного залу, ігрової кімнати спортивного та актового залу. Не зважаючи на обмежене фінансування школа й далі буде розширювати матеріально-технічні умови за рахунок створення та використання відео-ресурсів, аудіо-матеріалів, цифрових носіїв тощо. Батьки, учні і вчителі залучаються до благоустрою школи, традиційними стали конкурси на кращий дизайн класних кімнат, рекреацій, куточків шкільного подвір'я.

Важливим напрямом діяльності адміністрації є робота з педагогічними кадрами, їх підготовка до роботи в інноваційному режимі, власного методичного забезпечення навчального процесу, професійного зростання. На даний час у школі працює 23 педагогічні працівники, із них:

1 – учитель-методист

2 – старші вчителі

5 - вчителі вищої кваліфікаційної категорії

5 – спеціалісти І кваліфікаційної категорії

13 – спеціалісти ІІ кваліфікаційної категорії

Науково-методична робота в закладі розглядається як цілісна система підвищення професійної, науково-теоретичної підготовки педагогів, спрямована на підвищення творчого потенціалу всього педагогічного колективу. Починаємо цю роботу з діагностики реального рівня професійної майстерності педагогів, рівня їх обізнаності в питаннях дидактики, психології та виявлення мотиваційної сфери діяльності колективу. Цей етап роботи передбачає:

- фронтальне відвідування уроків та позакласних заходів;

- анкетування вчителів з метою вивчення рівня їх методичної кваліфікації, готовності до інноваційних підходів навчання;

- діагности рівня зрілості колективу, рівня мотивації та сприймання моделі Школи розвитку, виявлення асертивності, креативності та агресивності педагогів зокрема.

Опрацювання матеріалів діагностики визначає напрямки роботи з теоретичного опрацювання досягнень науки, нових освітніх технологій з метою вироблення стратегічних напрямів роботи МО, творчих груп тощо. Методична робота супроводжується підготовкою контрольно-аналітичних матеріалів для проведення порівняльного аналізу роботи колективу, визначення напрямків роботи на майбутнє.

Школа працює над методичною темою: «Компетентнісно орієнтований підхід до навчання та виховання дітей». Оволодіння технологіями особистісно орієнтованного навчання педагоги школи опановували через постійно діючий психолого-педагогічний семінар під керівництвом Підмазіна С.І. Педколектив співпрацює з кафедрою інноваційних освітніх технологій ЗОІПП (кер. Хаустова О.В.). В межах школи базовими формами роботи є семінари-практикуми як колективна форма підвищення професійної майстерності педагогічних працівників, ярмарки педагогічних ідей, педагогічні читання, конференції. В останні роки більшою популярністю у вчителів користуються нові активні та інтерактивні форми методичної роботи, зокрема тренінги, ділові ігри, творчі звіти, захисти методичних проектів, творчі портрети вчителів тощо. Методичний кабінет школи признаний кращим у районі. Школа є опорною з питань методичної роботи. На базі школи працює ШППД з теми: «ППД як фактор розвитку професійної майстерності вчителів в контексті акмеологічних ідей» для керівників шкіл району.

У 2009-2010 навчальному році школа є переможницею у районному конкурсі «Цікава школа» у 4-х номінаціях з 5-ти.

За останні роки вчителі Ушакова А.Д.(хімія), Костенко Н.В.(початкові класи), Костенко О.М.(фізвиховання), Амет-устаєва Г.І. (музика), Пєтушкова І.П. (географія), Мелешко Н.А. – (українська мова та література) - є переможцями районного конкурсу «Учитель року» .

У районному конкурсі авторських програм з розвитку інтелектуальних здібностей дитини стали переможцями вчителі: Гнатовська І.В., Костенко Н.В., Мала О.В.

Робота Великотернівської ЗОШ ведеться в напрямку виховання свідомих громадян України, особистостей, що поєднують в собі високий інтелектуальний, духовний розвиток, спроможних втілювати у життя власні ідеали, перебувати в гармонії з собою та навколишнім світом на основі особистісно орієнтованого навчання та проектної технології. У школі дієво працює учнівське самоврядування: президентсько-парламентська республіка (схема 8).

/Files/images/model_shkolyi/схема8.jpg

Активісти самоврядування створюють і реалізують проекти, зокрема:

1. «Школа лідерства», що сприяє формуванню в учнів комунікативних, організаторських навичок. Реалізація цього проекту особливо важлива для сільських дітей, яким притаманний комплекс невпевненості, неповноцінності, второсортності.

2. Культурно-історичний проект «Історія пам’ятки архітектури Святогеоргієвського храму», що розроблявся і реалізується разом із настоятелем цього храму отцем Арсенієм. За мету цього проекту учні взяли відстеження історії існування храму, яка розпочалася у ХІХ столітті і перервалася у більшовицькі часи (храм було розорено). Зараз йде процес відбудови та відновлення храму. Робота над проектом захопила більшість учнів старших класів, педагогів, стала справою честі, абсолютно новим напрямком у виховній роботі. Важливо те, що проект пробудив не тільки християнські почуття в дітях, а й сприяє формуванню загальнолюдських цінностей.

Однією з підсистем моделі Школи розвитку є робота з батьками.

Її планування здійснювалося через роботу над проектом «Сімейне виховання і школа». Враховувалося те, що більшість батьків відчувають себе психологічно непідготовленими до того, щоб забезпечити оптимальний розвиток дітей і відчувають брак досвіду для виконання цих завдань. Відсутні будь-які інформаційні центри, де батьки могли б отримати відповідні знання та розвинути свої навички. Недостатніми є знання, практичні вміння, навички батьків у сфері розвитку дітей дошкільного віку. Основна частина батьків не знають основних етапів розвитку дітей, особливостей психологічного розвитку, вимог щодо харчування та годування дітей, не знають методів попередження миттєвої смерті та надання першої допомоги при травмах тощо. В більшості сімей панують авторитарні методи виховання. Перевага надається догляду, а не мовленнєвому, естетичному, соціальному розвитку дітей. На низькому рівні мотиваційна сфера батьків і відповідно дітей, втрачається потяг до навчання, прогресує байдужість до результатів навчальної діяльності учнів. Розробляючи модель Школи розвитку, ми враховували те, що одним із провідних завдань стане пошук нових форм спілкування з батьками з метою залучення їх до шкільного життя дітей та відповідальності за ефективність шкільного навчання (схема 9).

В процесі реалізації нової моделі співпраці з батьками виявлено, що вони надають перевагу таким активним і інтерактивним формам роботи, як ігри, робота в парах і групах, розв’язування проблемних ситуацій тощо, міні-лекції, тренінги. Серед запропонованих батькам тем для обговорення найбільше зацікавлення викликали ті, що пов’язані з дисципліною, індивідуальним розвитком дітей, підготовки дітей до школи. Функціонують консультативні пункти : «Першокласник», «Проблеми підлітків», «Випускник». Але батьки все ще потребують додаткової інформації, задовільнені не всі їх запити. Анкетування показало, що їм не вистачає знань з наступних питань:

· збереження здоров'я дитини, попередження захворювань;

· харчування дітей від народження до школи;

· розвиток навичок спілкування у дитини;

· побудова взаємин з дитиною з урахуванням її індивідуальних особливостей (характеру, темпераменту, статі тощо).

В той же час анкетування батьків з питання «Якими навичками в роботі з дітьми ви оволоділи?» ми отримали наступні відповіді:

- навчилися вислуховувати свою дитину;

- поважати думку своєї дитини;

- правильно підбирати ігри, книжки;

- приділяти увагу конструюванню;

- привчати дитину контролювати час і свій психофізичний стан, попереджувати перевтомлення у роботі із комп’ютером;

- складати разом з дитиною режим дня, планувати тиждень.

Відмічали батьки і те, що вони навчилися спілкуватися, обмінюватися досвідом, задавати питання, прислухатись до думки інших. Для вирішення питань, які ще є проблемними для батьків педагогічний колектив планує роботу батьківсько-педагогічно-медичного семінару «Ростимо дітей здоровими» із залученням робітників сільського ФАПу та районних соціальних та медичних служб (педіатра, психотерапевта, нарколога, служби сім'ї та молоді тощо). Сільська школа стає центром батьківського всеобучу. Дослідження підтвердило: модель виховання батьків повинна включати крім вже опрацьованих напрямків діяльності роботу з розвитку національної педагогіки, християнської етики (умови дозволяють співпрацю із місцевим священником, настоятелем Святогеоргієвського храму с. Велика Тернівка). Треба розширювати і збагачувати глибинний зміст цієї моделі, давати сучасне обґрунтування з позицій науки, розглядати як відповідну соціокультурну ситуацію загального розвитку, яка забезпечує умови для особистісного зростання дитини, її етнічної ідентифікації, соціалізації. Школа прагне сприяти створенню родинного розвивального середовища, яке б підтримувало дитину протягом всього її шкільного життя, особливо в моменти переходу з однієї ступені шкільної освіти на іншу: вступ до 1-го класу, перехід із початкової школи до основної, вихід на ступінь старшої школи. Це забезпечить адаптоване входження дитини у сучасний шкільний простір, буде сприяти її соціалізації.

З метою задоволення потреб учнів школи розробляються підпроекти «Школа здоров'я», Школа без вихідних», «Літня школа» тощо.

Кол-во просмотров: 2174

Комментарии

Для того, чтобы оставить комментарий на сайте, залогиньтесь или зарегистрируйтесь, пожалуйста.